МОВА ВОРОЖНЕЧІ: ЄСПЛ НАЗВАВ УМОВИ ДОПУСТИМОГО ОБМЕЖЕННЯ СВОБОДИ ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ У СОЦМЕРЕЖАХ

Обмін контентом в Інтернеті є частим способом спілкування та соціальної взаємодії. Цей обмін не завжди переслідує якусь конкретну комунікативну мету або цілі.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини у справі «Кілін проти Росії» (№ 10271/12), повідомляє інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».

Романа Кіліна було засуджено за розповсюдження екстремістських матеріалів. Органи влади встановили, що він розміщував у соцмережі публікації расистських відео- та аудіофайлів з неонацистськими, расовими епітетами та закликами до екстремізму. Суд призначив покарання у вигляді умовного позбавлення волі.

Хоча підозрюваний стверджував, що акаунт, з якого поширювалася інформація, йому не належала, свідки підтвердили, що спілкувалися з Кіліним саме через цей акаунт.

Розгляд справи в апеляційному суді відбувалося у закритому режимі з мотивів забезпечення безпеки самого обвинуваченого. Суд, рішення якого згодом підтримала касація, додатково звернув увагу на те, що поширене відео містило заклики до розпалювання міжетнічної ворожнечі за режимом доступу було розраховане на необмежено коло користувачів соцмережі.

Кілін звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на ст.10 (свобода вираження поглядів) та статтю 6 (право на справедливий судовий розгляд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він скаржився на те, що його засудження в кримінальному порядку порушувало його права, а також на те, що судовий розгляд його справи був проведений у закритому режимі.

Суд у Страсбурзі виходив з того, що обмін контентом в Інтернеті є частим способом спілкування та соціальної взаємодії. Цей обмін не завжди переслідує якусь конкретну комунікативну мету або цілі, зокрема, якщо людина не коментує поширену інформацію або якось інакше висловлює своє ставлення.

Конкретно у цій справі високі судді не розцінили поширений контент як участь у якихось дебатах або художнє вираження поглядів (це б підлягало підвищеному рівню захисту). І хоча Кілін не міг суттєво вплинути на аудиторію (він не був популярним користувачем соцмережі), тим не менше, обмін подібним контентом навіть невеликій групі міг мати наслідком посилення та радикалізацію їхніх ідей, без критичного сприйняття інформації.

Також ЄСПЛ врахував наявний умисел на розпалюванні ворожнечі, що проявився у послідовному завантаженні інформації на свою сторінку, і поведінку підозрюваного в ході.

А за наявності умислу, такі фактори як аудиторія, яка ознайомилася з інформацією, та  соціальний контекст не є вирішальними. Тож засудження Кіліна відповідало гарантіям статті 10 Конвенції, а накладене покарання було пропорційним.

Водночас, ЄСПЛ визнав порушення прав заявника відповідно до ст. 6 Конвенції через закритий режим розгляду справи в суді апеляційної інстанції та присудив 1,5 тис. євро компенсації моральної шкоди.

З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі «Кілін проти Росії» (№ 10271/12) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С.Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

Джерело: ECHR: Ukrainian Aspect

Связаться с нами:
Сайт организации: https://www.evrosud.org/
Сергей Рыбий: http://rybiy.com/
Телефон: +380664227177
Facebook: https://www.facebook.com/EuropeanHumanRightsOrganization/
E-mail: g.p.u.dnepr@gmail.com
Instagram: https://instagram.com/european_court_of_human_rights?igshid=p9hve5csfuck

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *