Пенітенціарна система України вже давно потребує реформування. Чи не найперше – в аспекті дотримання умов, у яких знаходяться затримані. Найчастіше ці умови далекі від прийнятних у цивілізованій державі, вони завдають шкоди фізичному і психологічному здоров’ю людини і за Конвенцією з прав людини прирівнюються до катування.
Це на своєму досвіді пережив Максим Глєбов. Він просидів у київському СІЗО 3 роки, 2 місяці і 10 днів, де бракувало елементарних речей: свіжого повітря, постільної білизни, доступу до душу, якісної питної й технічної води. Затримані утримувалися в антисанітарних умовах: бруд, пліснява і паразити були цілком звичним явищем. Додайте неможливість усамітнитися у туалеті й неминуче пасивне паління (адже в камері немає окремих зон для курців і некурців), і ви отримаєте загальне уявлення про умови утримання Глєбова і його співкамерників.
Зважаючи на згадані обставини, Європейський суд з прав людини визнав порушення щодо Глєбова державою Україна статті 3 Конвенції з прав людини – неналежні умови утримання, а також статті 13 – відсутність ефективного захисту себе перед законом. Лишається тільки сподіватися, що рано чи пізно українські виконавчі служби, не в останню чергу під впливом рішень ЄСПЛ, будуть реформовані відповідно до цивілізованих уявлень про невід’ємні людські права.